В суботу катались з Анею на Валя Кузмiна. Багато вражень вiд знайомо-незнайомої мiсцевостi. Також окремо особливi враження вiд нових вiдкриттiв. Дякую за прогулянку!
Так просто – гуляти. Велосипедом, пішки, вдома. З кимось, самому. Коли не потрібно говорити нічого, щоб тебе не вважали нудною людиною, лише йти і відпочивати, думати про щось своє, насолоджуватись самим фактом прогулянки, дорогою, виснаженням в ногах, тими, хто навколо і відчуває те саме.
Так просто – працювати. Прийшовши на роботу, довго доходити до усіх змін, які відбулись за цей час. Звикати до нових людей, знайомих і незнайомих. До раптового навантаження, яке не завжди й в звичайний час буває. До цікавих натяків оточуючих, які мали б щось означати - про роботу.
Так просто – вчитись. Хоча ні, це просто заважає. Здебільшого.
Але – просто. :)
вівторок, 8 вересня 2009 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар